Информация
Интересности
Литература
Искусство
Детям
Предложения
Каталог
Об авторе

Детский интернет-журнал «Санька - Бешеный кролик!»

Мой мир. Персональный сайт Ольги Тышковец

ЛИСТ. Я-развлечения

Украина.doc - сетевое издание



Предложеньице

      Главная - Предложения - Эта страница


Зелений трамвай. Сценарій дитячих 2-3 хв. роликів для ТБ

Зелений трамвай
Сценарій дитячих 2-3 хв. роликів для ТБ (на украинском языке)

Деякий час тому виникла ідея зробити невеличкі мікропередачі для дітей (2-3 хвилини), що передували б показу мультиків (ну, тобто різноманітних анімаційних фільмів, якщо ще хтось цього не зрозумів :-).
Як, на жаль, частенько відбувається у моєму житті, все закінчилося, так і не розпочавшись :-).
Але якщо зброя є, вона повинна стріляти :-). Тож я й вирішив надрукувати вже написане (а це лише початок). Що я й роблю. Раптом колись вдасться це реалізувати...

До речі, якщо цікаво, є невеличка літературна версія цієї історії російською мовою. Розташована вона тут.

- - - - - -

Отже:

В програмі беруть участь:
· головні герої "серіалу" (їх повинні грати дорослі актори):
водій Павло (далі - П)
кондуктор Михайло (далі - М),
· а також герої різних казок - як віртуальні (мальовані), так і відіграні акторами (можуть бути різні варіантим "сценічного" рішення), зокрема:
Кролик, щоправда, більше схожий на зайця (далі - К)
Піноккіо, Буратіно та ін.
Дія відбувається у намальованому (анімаційному) трамваї.

Можлива заставка
Райдуга. На фоні райдуги ми бачимо світлофор, де після червоного та жовтого світла загоряється зелене.
У кадрі з'являється cмішний летючий дитячий трамвайчик.
Виникає напис "Веселий трамвай". Чийсь голос каже: "Поїхали?.."

Веселий трамвай №1
У кадрі - анімаційний засніжений ліс (рір-екран). На цьому фоні ми бачимо двох головних героїв. Поруч з ними намальований трамвайчик.
За кадром голос Михайла.
М: Ця історія розпочалася несподівано - ми заблукали...
П (у кадрі): Ми - це я, водій цього трамваю. Мене звуть Павло...
М: ..І я, кондуктор. Мене звуть Михайло.
П: Трамвай наш, до речі, дуже непростий. Річ у тім, що зазвичай він їздить Країною Казок..
М: Це наша країна, в якій ми живемо.
П: Але зараз ми заблукали, тому й не розуміємо, куди їхати далі!
М: Ви, звичайно, можете нам сказати: Так не буває!..
П: ...Адже всім відомо, що трамваї пересуваються виключно по рельсах!
М: Та ж наш трамвай незвичайний. Ось, подивіться самі.
Спецефект (мовби згадка героїв). У наступному кадрі ми бачимо, як трамвай злітає у повітря і летить кудись собі далі. Спецефект. Повертається перша картинка (з ведучими)
М: Бачите: він вміє літати...
П: І ось, коли ми заблукали, то спочатку дуже засмутилися...
М: ...Навіть не знали, що й робити!..
П: Але потім зрозуміли, що все одно нам потрібно шукати нашу Країну Казок...
М: ...Тож ми сіли у свій трамвайчик...
П: ...І тільки но хотіли відправлятися на пошуки...
М: ...Як раптом побачили...
Трамвай усередині. На місці водія Павло. Михайло збирається сісти на одне з вільних місць, аж раптом помічає у вікні Кролика, що заглядає у трамвайчик.
М (у кадрі): Дивись, Павло - заєць...
Павло в свою чергу дивиться у вікно.
Кролик (ображено; далі - К): Я не заєць. Я кролик.
П: Який ще кролик?
К: Який-який. Білий, звичайно.
П: Та я й сам бачу, що білий. Але звідки ти узявся?
К: Звідки ж я можу взятися? З казки, звичайно.
М: Так ти з Країни Казок?
К: Майже.
П: Що означає "майже"?
К: Ну, тобто що я там вже давно не живу.
М: А де ж ти живеш?
К: У цьому лісі.
М: Щось я не зрозумів. Так ти з цього лісу або з Країни казок?
К (посміхаючись): Справжні казкові герої можуть жити де завгодно. Навіть в інтернеті.
П: Але з якої ти казки?
К: А ви самі відгадайте (посміхається).
П: Як?
К: Та дуже просто. Я...
М: Ой, вибач. Давай про це ми поговоримо наступного разу.
К: Чому це? (ображено)
М: Тому, що зараз нам потрібно показати малятам мультик.
К (ображено дивлячись убік): Як скажете.
П: Та ти не ображайся на нас. Просто нам обов'язково потрібно показати мультик малятам!...
М: Вони ж його так чекають!
П: А наступного разу ми обов'язково відгадаємо твоє запитання. Добре?
К: Добре (дивиться на Павла, потім додає) Домовилися (вже посміхається).
З'являється напис (титр) "Далі буде". Розпочинається мультик.

Веселий трамвай №2
На екрані -анімаційний трамвайчик. У кадрі - Михайло та Павло.
П: Привіт!
М: Вітаю всіх малят!
П: Пам'ятаєте, минулого разу ми почали вам розповідати...
М: ... Про кролика...
П (докірливо дивиться на Михайла). Не тільки...
М (у свою чергу дивиться на Павла): Звичайно. Але ж ми повинні дати слово Кролику, не забувай...
П: Я пам'ятаю.
М: Тож давай це зробимо.
П (дивлячись кудись вбік): Тоді просимо режисера показати нашого гостя.
У кадрі з'являється Кролик.
М: Ну, задавай нам свою загадку.
К (звертається до М і П): Отже, нагадую: вам потрібно вгадати, з якої я казки.
П: Ми готові.
К: Почну з того, що одного разу я дуже запізнювався. Тому коли дістав свого годинника...
М: А звідки в тебе годинник?
К: Як це звідки? Ви що, не знаєте, що будь-який справжній кролик повинен мати при собі годинник?
М: Для чого?
К: Звичайно ж, для того, щоб ніколи не запізнюватися.
М: Але ж того разу ти запізнювався.
К: Ну... З ким не буває?
П: Що ж, таке трапляється. Але розповідай далі.
К: Ну от. Саме в цю мить вона мене й побачила...
М: Хто вона?
К: Хто-хто. Аліса, звичайно.
М: Яка Аліса?
К: Слухай, ти можеш мені не заважати? Я ж щось розповідаю.
М: Вибач.
К: Ця маленька дівчинка...
М: Яка дівчинка?
К: Ну, Аліса. Я ж про неї й розповідаю.
М: А...
К: Ну от. Коли я забіг у свою нору, вона побігла за мною.
М: Ти що, живеш у норі?
К: Не зовсім.
М: Щось я нічого не зрозумів...
К: Це тому, що ти мене постійно перериваєш!
М: Вибач, більше не буду. То що було далі?
К (ображено): Слухай, я не хочу тобі більше нічого розповідати.
М: Чому?
К: Тому, що ти мені заважаєш!
Кролик ображено насуплюється і дивиться кудись вбік.
М: Вибач. Продовжуй.
К: Ні, не буду я більше нічого розповідати! Погані ви. А я ще хотів вам допомогти потрапити у Країну Казок...
М: Я більше не буду. Продовжуй.
П (дивиться на свій годинник): Вибач, але на це вже немає часу.
М: Чому це?
П: Нам пора показувати дітям мультик.
К: Тоді я пішов додому.
П: Почекай, ми з тобою домовимося про наступну зустріч.
К: Не хочу. Ви не вмієте слухати.
М: Як так не вміємо?
К: А ось так.
П: Почекай, не йди. Кролику!..
Кролик намагається вийти з трамвайчика. Павло його зупиняє.
П: Кролику, не ображайся. Просто нам й дісно вже час показати дітям мультфільм.
М: Просто ти такий балакучий!
К: Це я балакучий? Та я нічого не встиг сказати!
Вони продовжують сперечатися. Бачачи це, Павло звертається до глядачів.
П: Малята, ви поки що подивіться мультик, а я тим часом про наступну зустріч з Кроликом домовлюся. Добре? (повертається до Кролика, але потім знову дивиться на екран і додає) Зустрінемося.
П (Кролику) Не ображайся. Просто у нас час ефіру...
Павло продовжує щось казати Кролику. Але їхні голоси стають все тихішими.
Затемнення. З'являється титр "Далі буде". Розпочинається новий мультфільм.

Веселий трамвай №3
На екрані - трамвай. У кадрі Кролик, Павло та Михайло.
К: Привіт! Сьогодні цю передачу розпочну я. А то оці двоє так мені нічого й не дадуть сказати. Він докірливо дивиться на М та П, певно, чекаючи, що йому будуть заважати. Але М і П лише, дивлячись на екран, кажуть:
П: Привіт, малята.
М: Вітаю усіх!
Після чого Михайло додає, дивлячись на Кролика:
М: Кажи.
К: Отже, нагадаю, що вам потрібно відгадати, з якої я казки.
Він знову дивиться на М та П. Ті мовчать.
К: Тож коли я зайшов у нору...
П: Почни з початку, будь ласка. А то не всі пам'ятають, з чого розпочалася твоя історія.
К: Добре. Отже, все почалося з того, що я дуже запізнювався. І коли я подивився на годинник і сказав: "Ай-ай-ай! Я запізнююся!", мене помітила Аліса...
П: Нагадай, хто така ця Аліса. А то діти, мабуть, забули...
К: Ну, це та дівчинка, яка потрапила у моя казку. Випадково - вона просто заснула.
М: Тобто все це відбувалося уві сні?
К: Не знаю... Для Аліси мабуть. Але я не спав.
П: Ну, добре. Що було далі?
К: Потім, коли я забіг у нору, Аліса побігла за мною...
М: Про це ти вже розповідав.
К (ображено): Ми ж домовилися, що ви не будете мене переривати!
М: Вибач.
П: Розповідай далі.
К (повторює): Коли Аліса потрапила у нору, то відразу ж почала кудись падати...
М: Куди це вона почала падати? Адже вона зайшла в нору...
К: Ну, зайшла. А що, ви вважаєте, що у норі неможливо впасти?
М: Ні, взагалі то можливо. Але ж для цього потрібно, напевно, за щось зачепитися...
К: Та яка різниця! Можна впасти і так.
П: Ну добре. Розповідай далі. (Михайлу) Почекай.
К: І ось, коли Аліса почала падати, вона раптом подумала: "А якщо я ось так буду летіти і пролечу усю Землю наскрізь? Оце буде чудово! Вилезу - і раптом опинюся серед отих... ну, тих, що ходять на голові догори ногами! Як же їх звати? Анти... Антіп'яти... Чи якось інакше?.."
М: А ти її раніше бачив?
К: Кого? Алісу? Ні, ніколи не бачив.
М: Так звідки ж ти про все це знаєш?
К: Та я ж з нею потім зустрічався. А до того ж, читати вмію.
М: А це тут до чого?
К: Цю історію будь-яка дитина знає, якщо читала казку, яку написав Льюїс Керол. До речі, англійський письменник. Адже саме він і вигадав мою країну...
М: А, зрозумів! Ти з казки, яка зветься так...
П: Ні, почекай. Хай краще малята самі її відгадають.
К (знову ображено): Але ж я нічого ще не встиг розповісти! Як же вони мою казку відгадають?
М: А, може, вони вже все зрозуміли?
П (звертаючись до глядачів): Якщо ви ще не відгадали цю казку, то ще подумайте. А наступного разу ми її назву вам нагадаємо. (звертаючись до Кролика) А тобі я вже зараз скажу, що це за казка.
Він щось шепоче Кролику.
К: Взагалі то це так. Але я поки що вам не розповім, як знайти Країну Казок.
П і М (разом): Чому?
К: Тому, що я на вас образився.
М: І чого це ти на нас образився?
К: Та тому, що ви не дали мені нічого розповісти!
М: Як це, не дали. Ти ж встиг вже все розповісти!
К: Та ж я ще нічого не сказав!
П: Але ж ми зрозуміли, про яку казку йде мова.
К: Все одно ви мене образили. Тому, як дістатися до Країни Казок, я розповім вам лише наступного разу.
М: Але це нечесно! Ми тебе вислухали і навіть дали правильну відповідь на запитання!
К: А ось і не дослухали.
М: Дослухали-дослухали!
Павло (намагається зупинити обох): Киньте, не сперечайтеся. Кролику... Михайле...
Але ті його не слухають і продовжують сперечатися. Тоді Павло звертається до глядачів.
П: Вибачте і подивіться поки що новий мультик. А я їх спробую зупинити (вказує на К і М). До зустрічі.
Затемення. Титр "Далі буде". Розпочинається мультфільм.

Веселий трамвай №4
Відповідно, ми бачимо трамвайчик, в якому сидять Павло, Михайло і Кролик.
М: Привіт! Ви нас згадали? (посміхається) Я Михайло.
П: А я Павло.
К: Ну, а я - звичайно ж, Кролик.
М: Чому це "звичайно"? Ти більше схожий на зайця.
К: Нічого я не схожий на зайця (ображено)
П: Михайло, не треба, не ображай Кролика.
М: А хіба ж я його ображаю? Просто він й дісно більше схожий на зайця.
К: Якщо ти й далі будеш це повторювати, я взагалі вам нічого не скажу.
П: Михайло...
М: Вибач.
К (мовчки дивиться на Михайла, потім продовжує). Добре. Якщо я вже вам пообіцяв допомогти, то й допоможу. Але слухайте мене дуже уважно.
П: Слухаємо.
Михайло мовчки дивиться на Кролика.
К: Вам потрібно знайти Буратіно.
М (здивовано) Буратіно?
П: Для чого?
К: Тому, що тільки він знає найкоротший шлях до Країни Казок.
М: Тільки він?
П: А ти хіба ж не знаєш?
К: Ні.
М: Що "ні"?
К: Я не знаю, де знаходиться Країна Казок.
М: Але ж ти казав, що там жив.
К: Було таке.
М: Ну і...?
К: Та це ж було так давно!
М: Ну, то й що? Ти ж обіцяв нам допомогти дістатися до Країни Казок!
К: От я вам і допомагаю.
М: Хіба ж це та допомога, на яку ми чекали?
К: Нічим іншим я вам допомогти не можу.
П: А де знайти Буратіно?
К: Для цього вам потрібно знайти Піноккіо...
М: А це ще хто?
П: Хіба ж ти не знаєш? Це його брат.
К: І ніякий це не брат.
П: Хіба ж? А я вважав...
К: Це не так. Він...
М: А де живе Буратіно?
К: Неподалік. Шукайте.
М: Та де ж його знайдеш?
К: Дивіться на небо.
П: Скажи хоча б, він живе у цьому лісі?
К: Так.
М: А точніше, де саме?
К: Неподалік. Я ж сказав.
П: І все ж...
К: Більше я вам нічого не скажу.
П: Чому?
К: Тому, що ви мене постійно ображали.
М: Та хіба ж ми тебе ображали?
К: Ще й як. Ви весь час мені затикали рота.
М: Та не було цього.
К: Ні, було.
М: Ні, не було.
К: Ні, було.
М і К дивляться одне на одного. Жоден з них не хоче відступити.
Павло намагається втрутитися у суперечку, але йому не вдається вставити ані слова. Тоді він повертається до глядачів і каже:
П: Вибачте, тут якась незрозуміла суперечка виникла. Тож ви поки що подивіться мультик, а я спробую оціх двох примирити (показує на М і К). Ще побачимося.
Він повертається до М і К, але про щось згадує.
П: До речі, казка, в якій раніше жив Кролик, має таку назву - "Аліса в Країні чудес". Та ви вже це, напевно, й самі зрозуміли. Так?
Якусь мить П дивиться на глядачів, потім повертається в бік М і К.
П: Але послухай, кролику...
Затемнення. З'являється напис "Далі буде". Розпочинається мультик.

Веселий трамвай №5
Той саме трамвайчик, в якому сидять Павло і Михайло.
П: Привіт!
М: Усіх вітаю!
П: Сьогодні ви вже Кролика не побачите. На жаль, він дуже образився на Михайла, тому й не захотів до нас прийти.
М: Але ж я ні в чому не винен!
П: Ну, це нехай діти вирішують (звертається до глядачів) Ви ж памятаєте, як все це було? Тож і подумайте, чи правильно себе повів Михайло...
М: Я все робив правильно!
П: Ну, не знаю. Мені здалося, що ти зробив щось не те.
М: Ні! Я завжди все вірно роблю.
П: Чи завжди?..
М: Та я ж!...
П: Михайло, та годі про це. Краще давай подумаємо, де Піноккіо відшукати.
М: А звідки він взагалі взявся, отой Піноккіо?
П: Ну... Це ще один герой казки. Я думаю, що про нього усі діти знають.
М: То ти мені докоряєш?
П: Ну, що ти. Просто я подумав...
М: То де ж він живе, отой Піноккіо?
П: Кролик казав, що живе він у цьому ж лісі. А до того ж десь неподалік...
М: То де ж його шукати?
П: Все. Здається, я зрозумів.
М: Де ж?
П: Пам'ятаєш, Кролик сказав: "Дивіться на небо".
М: Пам'ятаю. То й що?
П: Дивись ось туди.
Павло вказує на вікно трамвайчика, в якому видно, як у небо здіймається дим від пічної труби.
М: Дивлюсь. І що?
П: Саме там і живе Піноккіо.
М: Чому ти так вирішив?
П: Тому, що цей дим з його будиночка.
М: Ти так впевнений?
П: Чесно кажучи, не дуже... Але спробувати можна. Якщо ж ні, розпитаємо про Піноккіо у господаря.
М: Тоді поїхали.
П: Сідай.
Павло пересаджується за кермо трамвайчика.
П (задумливо): Цікаво, а чому Кролик сказав, що Піноккіо не брат Буратіно?
М: Не знаю. Мабуть, щось він про них обох знає.
П: А ти що, ніколи про нього не чув?
М: Чув щось...
П: Можу дещо розповісти.
М: Давай. А то якось незручно - мовби у гості збираюся, а нічого про них не знаю...
П: Піноккіо придумав італійський казкар Карло Коллоді. Але це його псевдонім. Насправді його звали інакше - Карло Лоренціні.
М: А що таке псевдонім?
П: Інколи письменники змінюють собі імя або прізвище. Ці нові імя та прізвище і назвиають так - псевдонім.
М: А чим це справжнє прізвище йому не сподобалося?
П: Не знаю...
М: Якби я був казкарем, я б нізащо не змінював свої ім'я та прізвище.
П: Але давай я тобі доскажу про Піноккіо.
М: І що там далі?
П: Спочатку ця казка звалася так - "Історія однієї маріонетки".
М: Що це ще за маріонекта така?
П: Не маріонекта, а маріонетка. Так раніше називали кукли.
М: А, зрозуміло.
П: І написав цю казку Карло Колоді ще у 1881 році...
М: Так давно!
П: Точно. Її вперше надрукували у"Дитячій газеті"...
М: А як звалася ця газета?
П: Так і звалася - "Дитяча газета".
М: Цікаво...
П: Дітям Піноккіо дуже сподобався, і через два роки казка вийшла окремою книжкою. Ось так і народився "на світ" новий герой Піноккіо...
М: Знаєш, мені навіть захотілося з ним поближче познайомитися...
П: Ну що ж, тоді відправляємося?
М: Поїхали.
Павло дивиться на камеру.
П: Ми поїхали. А ви поки що подивіться черговий мультфільм. До побачення.
М: Бувайте.
Павло береться за руль. Трамвайчик починає рухатися.
Затемнення. Розпочинається новий мультик...


Далі буде...

© Cергей Тышковец e-mail: perry@ukr.net


 

      Главная - Предложения - Эта страница

яВОТ. Интернет-всячина


автоломбард залог птс москва . Здесь производство деревянных окон. дизайн ремонта квартиры